Поклик племені
La llamada de la tribu
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
Картографія мислителів-лібералів про розвиток ідеологій у ХХ сторіччі, з перспективи, яка з’являється, «коли стаєш на плечі гігантів». Автор аналізує свою ідеологічну еволюцію й фундаментальні праці видатних науковців, які допомогли йому розвинути новий корпус ідей після великої ідеологічної травми — розчарування в Кубинській революції (і поїздки в 60-х до СРСР, де побачив нужду і несправедливість), відтак — відхід від ідей Сартра, який надихав письменника в юності. «Якщо у 60-ті, та й пізніше, ти хотів називати себе інтелектуалом, то не міг не бути марксистом, інакше тебе піддавали нищівній обструкції», — і як вирок: «марксизм не ідеологія, це релігія для західних інтелектуалів». Трансформація світогляду Льйоси розмічена сімома великими мислителями, з якими веде відвертий діалог. Адам Сміт, Хосе Ортеґа-і-Ґассет, Фрідріх Гаєк, Карл Поппер, Реймон Арон, Ісая Берлін і Жан-Франсуа Ревель — саме ці велетні показали йому традицію мислення, яка дає привілей індивідові перед племенем, нацією чи партією і яка обстоює свободу слова як фундаментальну цінність для здійснення демократії. Схожої літератури в світі дуже мало, причини і наслідки ідеологічних впливів на цивілізацію й людське мислення можна простежити лише відсторонено і з великої часової дистанції.
Категорії
Про автора
Маріо Варґас Льйоса
5 книжок
(28.03.1936) перуанський прозаїк, драматург, есеїст, філософ, публіцист, політичний і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії 2010 за «картографію владних структур і гостре зображення людського опору, бунту й поразки».
1958 — отримав стипендію Мадридського університету і виїхав до Європи та США. Тривалий час жив у Британії. З 1990-х рр. — переважно в Іспанії.
Вже перший його роман «Місто і пси» (La ciudad у los perros, 1963) зробив письменника відомим, став культовою книгою для молоді. Українською мовою книжка вийде в 2017 році.
1990 — балотувався на посаду президента Перу від партії «Демократичний фронт», але програв у другому турі Альберто Фухіморі, який згодом став диктатором і режим якого Варґас-Льйоса жорстко і переважно справедливо критикував.
1993 — отримав громадянство Іспанії, не відмовляючись від перуанського — хоча був на межі втрати останнього через негативне ставлення до нього тогочасної влади Перу.
Член Іспанської королівської академії (ісп. Real Academia Española).
Визнання прийшло до Маріо Варґаса Льйоси у 1960-х, коли він написав «Місто і пси», «Зелений дім», «Розмову в Соборі». Перший роман Льйоси «Місто і пси» («La cіudad y los perros», 1963) спричинив у Лімі скандал і був підданий осуду з боку офіційної влади, після чого книгу було заборонено і спалено. Роман показав які безчинства дідівщини існують у перуанській армії. У США роман було екранізовано.
Загалом Маріо Варґас Льйоса написав понад 30 романів, есе та театральних п‘єс.
