Превью "Поклик Ктулху" - Фото №1

Поклик Ктулху

240 грн

216 грн

для передплатників MEGOGO

Кількість сторінок
224
Видавництво
Обкладинка
Інтегральна
Рік видання
2024
Мова
Українська
Розмір
135x205x11 мм
Вага
218 г
Перекладач
Євген Тарнавський
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-966-03-8528-3
Штрихкод
9789660385283
Артикул
763500149260
240 грн

Про книжку

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890—1937) працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя він не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті.

На основі арабського окультизму й езотерики Г. Ф. Лавкрафт вигадав жахливих чудовиськ і демонів, створивши свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу на землі — коли вони правитимуть людьми і зло пануватиме в світі. І твори Лавкрафта — передвістя їх повернення. Найвідоміша повість про найжахливіше лавкрафтівське страхіття — «Поклик Ктулху» (1928). У ній розповідається про величезне морське чудовисько із довжелезними щупальцями — втілення вселенської гидоти, скуте у бездонній чорній прірві підводного міста Р’льєг у Тихому океані. Та колись воно прокинеться і вийде на поверхню...

Про автора

Говард Філіпс Лавкрафт

Говард Філіпс Лавкрафт (1890 – 1937) – американський письменник, поет, журналіст та публіцист, який писав у жанрі химерної прози та жахів. Основоположник відомих у популярній культурі Мітів Ктулху. Говард народився в 1890 році в Провіденсі, штат Род-Айленд. З самого дитинства він відрізнявся особливою хворобливістю, а негаразди, здається, переслідували малого Говарда: він рано втратив батька за вкрай дивних обставин, тож разом із матір’ю переїхав до маєтку свого діда, який було втрачено після його смерті. Після цього Говард з матір’ю постійно перебували на межі бідності, бо юнак ніяк не міг знайти роботу через своє погане здоров’я.

З самого дитинства він захоплювався астрономією та хімією, а також любив класичну літературу: основними джерелами його натхнення були Едґар Аллан По та Лорд Дансейні. У підліткові роки він займався випуском аматорських журналів, присвячених науці, й тоді ж вперше почав пробувати себе в художній літературі: одним із найперших його творів, який зберігся й донині, вважається страшна казочка «Звір у печері». Через негаразди зі здоров’ям йому так і не вдалося вступити до омріяного університету, тож він почав поглиблено займатися своїми гобі.

Його листи почали з'являтися в публіцистичних і химерних журналах, а сам він став активним членом аматорської журналістики. В той період він починає публікувати свої перші химерні оповідки, серед яких «Даґон», «Склеп», «Поза стіною сну» та багато інших. На одному з журналістських з’їздів він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, до якої згодом переїхав до Нью-Йорка. Там він став регулярним дописувачем у журнал «Weird Tales» – відоме бульварне видання, в якому публікувалися оповідання в жанрі жахів, фентезі та наукової фантастики. На його сторінках з’явилися одні з кращих творів Лавкрафта: «Поклик Ктулху», «Модель для Пікмана», «Тінь над Інсмутом», «Жах Данвічу» та багато інших.

Однак, попри прихильність читачів журналу, за його межі він так і не зміг «просунутися», через що до кінця свого життя перебував у фінансовій скруті. Наприкінці свого життя Лавкрафт розлучився і повернувся до рідного міста. Помер він у 1937 році від раку кишківника. Слава прийшла до нього вже посмертно, коли декілька його друзів об’єдналися та видали його оповідання у власному видавництві, яке створили спеціально для популяризації творчості Лавкрафта. Літературна традиція Лавкрафта породила цілу низку нового покоління письменників та письменниць, серед яких, зокрема, такі митці, як Генрі Каттнер, Френк Белнап Лонґ, Роберт Блох, Авґуст Дерлет, Кетрін Люсіль Мур, Ремзі Кемпбелл, Рей Бредбері та багато інших. Його ідеї й донині втілюються в найрізноманітніших мистецьких розгалуженнях, від літератури до комп’ютерних ігор.