Місто
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
Головний герой твору Степан Радченко дніпровським пароплавом приїздить на навчання до Києва. Як й інші юнаки та дівчата, котрі тисячами потягнулися з села до міста в 1920-х роках, хлопець марить «завоюванням» столиці. Степан підлаштовується до життя в Києві, знайомиться з жінками та вчиться бути письменником.
Створене 1927 року, «Місто» є яскравим прикладом урбаністичного роману. Новаторство Валер’яна Підмогильного в тому, що місто також постає у творі одним із його героїв: саме вплив Києва врешті визначає долю Степана.
У цьому перевиданні ми вперше з 1929 року відтворюємо текст другої прижиттєвої публікації. Ілюстрації Максима Павлюка в стилі міського графіті органічно інтегрують текст 20-х років ХХ століття в 20-ті роки сьогодення. У книжці представлені як самі малюнки, так і фотографії ілюстрацій, які художник розклеїв на вулицях Києва 2017 року під час першої підготовки основівського видання «Міста».
Категорії
Про автора
Валер'ян Підмогильний
19 книжок
Валер'ян Підмогильний — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій. Народився в бідній селянській родині. Навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
Друкуватися почав ще зі школи під псевдонімом Лорд Лістер. Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом Книжкової палати. У 1921—1923 роки, коли в Києві лютував голод, залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. 1932 року переїхав до Харкова, працював у видавництві «ЛіМ», а згодом отримав посаду консультанта з іноземної літератури при видавництві «Рух».
8 грудня 1934 року Валер'яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму.
