Синдром зеленої мавпи

Змінюються часи, змінним є й людське життя. Меч, який тримали в руках у давнину, нині перетворився на пістолети, літаки, ракети, броньовані військові кораблі, отруйний газ, біологічну зброю, ядерні снаряди, супутники, доктрини, пропаганду, транснаціональні корпорації, міжнародні телекомунікаційні компанії, онлайн-віруси й… хтозна, скільки всього ще є в цьому переліку.

Перед нами — альтернативна історія змагання маленької країни проти великого сусіда. Страшно подумати, що якісь із цих оповідей можуть втілитися в реальність у цьому столітті.

Тайванський письменник Ендрю Є використовує наукову фантастику, щоб озвучувати питання. І насамперед його цікавить вплив технологій, до того ж не лише на перебіг війни, а й на геополітику та на кожного індивіда. Як це — присвятити своє життя створенню зброї? Як людина здатна технологічно впливати на погоду та клімат? Перед чим цього разу постало людство: епідемією, пандемією чи все таки біологічною зброєю?

До збірки «Синдром зеленої мавпи» ввійшли науково-фантастичні оповідання, які Ендрю Є писав від 1979-го до 1987 року. У Тайвані її публікація ознаменувала перехід до літературної наукової фантастики й повернення науково-фантастичних концептів з далеких космічних галактик на Землю.

У 2020 році, коли під час пандемії книжку було перевидано втретє, вона вже здавалася не просто науково-фантастичною, а майже пророчою. А нині, у 2025-му, — тим паче.