Превью "Фізична (не)активність. Що насправді робить нас здоровими?" - Фото №1

Фізична (не)активність. Що насправді робить нас здоровими?

Exercised: Why Something We Never Evolved to Do Is Healthy and Rewarding

Безкоштовна доставка
359 грн
Кількість сторінок
432
Видавництво
Обкладинка
М'яка
Рік видання
2021
Мова
Українська
Розмір
145x215 мм
Перекладач
Олена Любенко
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-617-7965-70-0
Штрихкод
9786177965700
Артикул
971710627632
359 грн

Про книжку

Дивлячись на людей західного світу, більшість племінних народів дивується: навіщо ж вони виснажують себе тренажерами, пробіжками і силовими вправами, якщо їм це не потрібно для виживання? Фізична активність перетворилася на дивний концепт — ми віримо, що це необхідно для нашого організму, бо тримає його в тонусі, спалює калорії та робить нас здоровішими. Та виявляється, що це все — суцільні міфи. Принаймні, так заявляє гарвардський професор Деніел Ліберман, який провів цілу низку досліджень, аби довести, що наші уявлення про зарядку і заняття в спортзалі хибні. Не можна сказати, що всі ці присідання, пілатес, розминки є марною тратою часу, однак вони точно не є тією магічною пігулкою від хвороб і недуг, як ми звикли їх вважати. Тож ця книжка — якраз про те, як займатися спортивними вправами в міру та мати повноцінне уявлення, що саме спрацює, якщо вам потрібно покращити фізичну форму чи виправити поставу.

Про автора

Деніел Ліберман
Палеоантрополог, професор у Гарвардському університеті, завідувач кафедри еволюційної біології людини, член відділу органічної та еволюційної біології та автор. Деніел Ліберман — палеоантрополог, професор біологічних наук у Гарвардському університеті, завідувач кафедри еволюційної біології людини, член відділу органічної та еволюційної біології. Освіту здобув у Гарварді та Кембриджі. Дослідження Лібермана стосуються людського тіла — як і чому воно розвинулося саме так, а не інакше та яке значення еволюції людини для сучасного розуміння здоров’я. Основні сфери його досліджень включають еволюцію здатностей до ходьби та бігу на великі відстані, вплив взуття на рухову біомеханіку та травми, еволюцію голови людини. Також Ліберман є директором Лабораторії біології скелета при Гарвардському університеті. На початку своєї наукової кар'єри він цікавився тим, чому людина має голову такої незвичної форми. Починаючи з 2004 р. більшість його досліджень стосувалися еволюції пересування людини, зокрема він намагався пояснити, чи були перші гомініни двоногими, чому еволюціонував біпедалізм, які біомеханічні проблеми вагітності виникають у жінок, як локомоція впливає на функції скелета та як люди навчилися бігати. У його статті 2004 року, написаній разом із Деннісом Брамблем «Біг на витривалість та еволюція роду Homo» була висунута теорія, що люди еволюціонували, займаючись бігом, збиральництвом та полюванням. Його дослідження щодо бігу в цілому, особливо босоніж, було популяризоване в бестселері Кріса Макдугалла «Народжені для бігу». Ліберман пробігав не один марафон босоніж, що принесло йому прізвисько Професор Босоніж. У своїх дослідженнях Ліберман поєднує експериментальну біомеханіку та фізіологію, палеонтологію та порівняльну анатомію. Він має постійні проєкти на місцях у Кенії та Мексиці. У Гарвардському університеті Деніел викладає курси з еволюції людини, анатомії та фізіології. На додаток до багатьох статей, він опублікував кілька книг, серед яких «Еволюція людської голови» та «Історія людського тіла».