Лялька повісилася

Як муки совісті за провини молодості позначаються на долі та вдачі людей? Коли смерть однієї людини здатна змінити світосприйняття і переосмислити власне життя? Чому такими різними бувають наслідки й шляхи подолання особистих трагедій? І як оточення та час формують нашу ментальність?

На ці запитання намагається відповісти авторка роману. Її герой, представник покоління, дитинство якого минуло в часи розпаду однієї країни, а юність і молодість — під час народження та непростого дорослішання незалежної України, проходить власний шлях до усвідомлення: ми впливаємо на долю кожного з тих, хто поряд із нами, і відповідаємо за них. Попри типове для інтелігенції Сходу країни небажання заглиблюватись у хитросплетіння суспільного життя, він поступово замислюється: «Хто я? Нащадками якого роду будуть мої діти?».

Авторка, завершуючи роман описом подій літа останнього мирного року, прозоро натякає: хоча моральні орієнтири героя вже сформувалися, трансформація його поглядів триває...