Основи. 10 ключів до реальності

Френк Вільчек — американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2004 року за «відкриття асимптотичної свободи в теорії сильних взаємодій» (спільно з Девідом Гроссом і Девідом Політцером). Професор Массачусетського технологічного інституту, член Національної академії наук США та Американського філософського товариства. Народився в містечку Мінеола в змішаній польсько-італійській родині. Вільчек отримав ступінь бакалавра з математики в університеті Чикаго, згодом — ступінь магістра, а пізніше — докторський ступінь з філософії в Принстонському університеті. Там він викладав до 1981 року. З 1989 по 2000 рік був професором Інституту передових досліджень в Принстоні. З 2000 року є професором фізики в Центрі теоретичної фізики Массачусетського технологічного інституту. Також працював в Інституті теоретичної фізики ім. Кавлі в Санта-Барбарі. Член Американської академії мистецтв і наук, дійсний член Американської асоціації сприяння розвитку науки і Американського фізичного товариства, іноземний член Польської академії знань. Вільчек зробив внесок в дослідження аксіонів, еніонів, асимптотичної свободи, фаз колірної надпровідності кваркової речовини та інших аспектів квантової теорії поля. Він працював над надзвичайно широким колом питань — від фізики конденсованих середовищ і астрофізики до фізики елементарних частинок. На початку 2005 року знявся в одній серії комедійної телепередачі «Пенн і Теллер: Нісенітниця!». Йшлося про мисливців за привидами, а Вільчек грав роль експерта, покликаного спростувати паранормальну псевдонауку. У 2012 висунув ідею кристалів часу. У 2016 році підписав лист від нобелівських лауреатів із закликом до Greenpeace, Організації Об’єднаних Націй та урядів усього світу припинити боротьбу з генетично модифікованими організмами (ГМО). Разом із науковою діяльністю займається популяризацією фізики, написав кілька науково-популярних книжок. У 1973 році одружився, має двох доньок — Аміті та Міру.